Західні вчені економісти, прибічники циклічного розвитку світового господарства прогнозують повторення сучасної фінансової кризи через десять років у 2018 році. Отже, щоб знизити негативні наслідки впливу фінансової кризи, спрогнозувати, передбачити її повторення з тим щоб бути максимально готовим до неї в майбутньому, потрібен комплексний аналіз об’єктивних причин та суб’єктивних передумов що передують їй. Видатні вітчизняні та західні вчені досліджуючи глобальні процеси світового господарства та зокрема страхового ринку наголошують на новій інституціональній парадигмі у поведінці та мотивації різних суб’єктів [1, c.186]. Саме поведінка та мотивація окремих суб’єктів серед яких найбільш впливові держави, транснаціональні корпорації у прагненні до швидкого збагачення всіляко сприяли зростанню цін на світових ринках створюючи для цього відповідні економічні умови. На світовому та вітчизняному фінансових ринках інституціональних та індивідуальних інвесторів охопили спекулятивні настрої[2, c. 262]. Ейфорія від швидкого зростання капіталів затьмарила необхідність застосування виваженої стратегії з управління ризиками, наприклад з використанням хеджування . Подібна поведінка та мотивація суб’єктів фінансового ринку і призвела до світової фінансової кризи.
Іпотечна криза в США сталася внаслідок нехтування ризиками ліквідності, тобто здібності боржників відповідати по своїх зобов’язаннях. Крім того, під іпотеку банками випускалися фондові інструменти, тобто цінні папери - облігації, закладні, іпотечні сертифікати, які не мали під собою необхідного забезпечення. Сталася череда банкрутств банків, будівельних компаній, компаній по виробництву будівельних матеріалів і все це на тлі інфляції, та зростання цін на сировину та харчові продукти призвели до спонукання фондової та товарної кризи. Котирування усіх фондових і товарних індексів світових бірж швидко падали. Найбільші світові компанії звернулися про допомогу до урядів своїх держав з проханням для підтримки своєї ліквідності надати фінансову допомогу під заставу акцій. Наприклад, потужна американська страхова компанія “AIG” отримала 87 млрд. дол. США в обмін на 87% свої акцій. Західні страхові та перестрахувальні компанії виявились неготові до роботи в умовах знецінення активів завдяки падінню фондового та товарного ринку, падіння попиту на страхові та перестрахувальні послуги. Крім цього, показник комбінованої збитковості свідчив про те, що конкуренція серед західних страховиків диктувала правила представникам страхового бізнесу, за якими дозволялось мати збитки від страхової та перестрахувальної діяльності більше 100%, при цьому, мати позитивний фінансовий результат за рахунок доходів від інвестиційних вкладень, які коливалися у консервативних страхових компаній в межах від 10 до 25% річних.
Україна після вступу 16 травня 2008 року у світову організацію торгівлі виявлялось мала чудові перспективи для подальшого розвитку та інтеграції до світового господарства. Курс гривні до долара в цей час не тільки залишався стабільним, але й трошки зміцнів. Але вже у жовтні 2008 року політична криза, наслідками якої скористалися валютні спекулянти, які перестали продавати готівковий долар, курс на який стрімко зріс до 6-7 грн. за долар. Обтяжливі для цієї ситуації обставинами виявилися брак валютних коштів через зниження валютних надходжень експортерів завдяки зниженню світового попиту на український експорт і дефіцит по зовнішнім державним та не державним зобов’язанням низки вітчизняних підприємств та банків.
Як наслідок, вкладники перш за все, фізичні особи, що тримали депозити у гривні відчули себе обманутими, та почали масово достроково забирати строкові вклади. За два тижні було достроково знято коштів з депозитних рахунків на суму 17 млрд.грн..
НБУ для запобігання зниження курсу гривні вдається до валютних інтервенцій та вводить мораторій на видачу нових кредитів, через що страхові компанії, які збирали більшість премій через банківський канал продажу, стрімко втрачають обсяг зборів страхових платежів. І це суттєво вплинуло на ситуацію на страховому ринку в цілому, який почав скорочуватись.
Стабільне становище залишилось тільки у страхових компаній, які заздалегідь ввели у себе стратегічне управління з гнучкими підходами та стратегію діяльності за різними сценаріями у тому числі і в умовах фінансової кризи[3, с.15].
Аналізуючи динаміку фінансових показників страхових ринків за п’яти річний період що передувало фінансовій кризі, слід відзначити що обсяг премій у світі прямого страхування постійно зростав десь на 8 % щорічно, чого не можна сказати про світовий ринок перестрахування, який у 2007 році склав 192 млрд. дол. США по відношенню цього показника в 170млрд. дол. США. Вітчизняний ринок страхування і перестрахування теж на протязі останніх п’яти років мав загальну тенденцію за виключенням піку зборів премій завдяки схемного страхування у 2004 році до зростання з. 1,827 та 0,663 млрд. Дол. США у 2003 році і до 3,601 і 1,123 млрд. Дол.. США в 2007 році відповідно.
Таблиця №1 Динаміка збору премій страхування, перестрахування на світовому та вітчизняному ринках за період з 2003 р. по 2007 р. у млрд. Дол. США.
Показники обсягів премій страхового ринку |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
1.Світове страхування |
2958 |
3244 |
3445 |
3723 |
4060 |
2.Світове перестрахування |
172 |
170 |
180 |
173 |
192 |
3.Вітчизняне страхування |
1,827 |
3,886 |
2,570 |
2,758 |
3,601 |
4.Вітчизняне перестрахування |
0,663 |
1,411 |
0,933 |
1,012 |
1,123 |
Джерело: Звіти за 2003-2007 р.р. по обсягам страхових премій держкомісії “Держфінпослуг” та електронних журналів “Сігма” на сайтах www.dfp.gov.ua www.sigma.com [5],[6].
Під час фінансової кризи в Україні, ще більш загострилась конкуренція, знизились можливості щодо якісного відбору привабливих ризиків до власного страхового портфелю. Все це сприяло до створення незбалансованого портфелю страховика, виникненню можливих небезпек: від зниження платоспроможності, порушення фінансової стабільності, стійкості страховика до його банкрутства.
Основні симптоми світової фінансової кризи щодо вітчизняного ринку страхових послуг проявились у інвестиційному сегменті, коли страховики і перестраховики, як інституціональні інвестори втратили можливість надійно вкладати страхові резерви. Другим симптомом виявилась банківська криза, більшість банків використовувались страховиками, як окремий потужний канал надання страхових послуг. З обмеженнями на видачу нових кредитів, заставне майно, яке зазвичай страхувалось страховиком, як привабливий і вигідний об’єкт страхування було втрачено. Згодом, тісно пов'язаний з ринком страхування, перестрахувальний ринок також зазнав стрімкого падіння.
Ринки страхових та перестрахувальних послуг розвинутих країн, в слід за курсами акцій більшості міжнародних страхових компаній переживають стрімке падіння. В цих умовах, вже не вісім, а двадцять найбільших країн світу зібрались, щоб відпрацювати спільну стратегію заходів щодо подолання негативних наслідків світової економічної кризи. По оцінкам аналітиків видання Financial Times Українська економіка знаходиться в кращому стані ніж у її західних сусідів Угорщини, Словакії[7]. Не зважаючи на це лідери світового страхового сектору згорнули проекти по інвестуванню у вітчизняний страховий ринок. Проте, стратегічні інвестори країн СНД, а саме Росії, Казахстану проявляють зацікавленість у придбанні часток капіталу вітчизняних страховиків. Донедавна країни експортери нафти і газу у зв’язку з зростанням цін на сировину, знаходились в більш привабливому становищі, ніж інші сектори промисловості, отримуючи значні надприбутки. Але останнім часом намітилась стійка тенденція до зниження світових цін на газ та нафту, і це не може не хвилювати основних нафтових експортерів.
Зовнішня кон’юнктура на світовому перестрахувальному ринку продовжує перебувати у м’якій фазі. Це означає, що ціни на переукладання на 2009 рік на більшість облігаторних перестрахувальних договорів будуть зниженні на 5-10% порівнянно з цінами 2008 року.
У вітчизняного страхового ринку були внутрішні причини, ризики які реалізувались, низкою протиріч, які не вирішились, а призвели до фінансової кризи. По-перше, це протиріччя між високими темпами зростання страхових премій і відносно низькою капіталізацією страховиків. По-друге, протиріччя між високими темпами зростання страхової премії та низькою рентабельністю страхових операцій, яка є наслідком неправильної методології при оцінці фінансових результатів діяльності страхових організацій. По-третє, протиріччя між високими темпами розвитку і не розвинутою системою продажів страхових послуг. По-четверте, протиріччя між високими темпами розвитку страхових організацій і відсутністю ефективних форм управління, яке в значній мірі породжено дефіцитом кваліфікованих фахівців, та відсутність пріоритетного інтересу з боку акціонерів страхової компанії до її результатів[8, c.176].
Суб’єктивна причина настання фінансової кризи криється в неможливості чи в небажанні певних юридичних та фізичних осіб повертати борги. Якщо ця ідеологія прийшла у голови значної кількості керівників, через де який час вона виявилась найлегшим засобом вирішення поточних фінансових проблем та згодом стала домінуючою. Інша ідея, яка теж завдяки простоті та зрозумілості – для того щоб запобігти знеціненню своїх активів, треба їх що найшвидше продати, також стала домінуючою серед вкладників банків, інвесторів. Серед об’єктивних причин, що призвели до фінансової кризи слід виділити, що винні не люди, які сприяли її появі, а система, яка це дозволяла зробити[9, c.236]. Окремо слід відзначити, державне правове регулювання, як економічних, так і страхових відносин, яке виявилось недосконалим.
Висновок. Слід зазначити, що сучасні тенденції ринків страхування та перестрахування в умовах світової і національної фінансової кризи відображають інституціональну парадигму сучасної економіки. Це означає, що поряд з економічними факторами впливу на страховий ринок діє низка не економічних, зокрема політичні, етичні, етнічні, соціальні чинники, які визначають поведінку та мотивацію основних суб’єктів страхового ринку – страхувальників, страховиків, перестраховиків, їх засновників та державний уповноважений орган з регулювання страхової діяльності.
Література:
- Базилевич В.Д. Нова парадигма страхування в умовах глобалізації.- Збірник наукових праць. - Економіка - Вісник Київського національного університету ім.. Т.Шевченка, Київ, 2006р.- с.186.
- Примостка Л.О. Фінансові деривативи: аналітичні та облікові аспекти. - Монографія Видавництво:КНЕУ, Київ - 2001р. – с.262.
- Гольцберг М.А. Хасанбек Л.М. “Мировой финансовый кризис и его влияние на отечественную экономику» // Журнал «Чистая прибыль» № 37 октябрь 2008г.- с.25-28.
- Філонюк О.Ф. Залучення іноземних інвестицій на страховий ринок України. - Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Карабіна, 2007р., №779, - с.96-100.
- Нечипоренко В.І. Стратегічне управління страховою компанією.- Автореферат на здобуття ступеню к.е.н. Київського національного економічного університету ім.. В. Гетьмана, Київ, 2008р., - 21С.
- www.sigma.com Report of world insurance market Sigma 2003-2007.
- www.dfp.org.ua звіти про основні показники розвитку страхового ринку України за 2003-2007 рр.
- www.ft.com
- Журавин С.Г. Страховые компании в условиях глобализации.- Издательство: Анкил, Москва, - 2005г.- с.176.
- Фидельман Г. Альтернативный менеджмент. На пути к глобальной эффективности. – Издательство: Анкил, Москва, - 2007г. – c.236.
В. Веретнов