Тінізація економічних відносин є однією з найбільш істотних перешкод щодо забезпечення стійкого економічного розвитку, підвищення добробуту, рівня і якості життя населення та зміцнення національної безпеки держави. Проблема тінізації існує у всіх без винятку країнах світу. Крім того, у глобальному масштабі ця проблема, як негативне соціально-економічне явище, має тенденцію до загострення. Рівень тіньової економіки в Україні за 2009 рік порівняно з 2008 роком, збільшився на 7 відсоткових пунктів і становив 36 %, а у 2010 – 40%. Саме тому вирішення проблеми набуває особливої актуальності.
Метою моєї роботи є визначення основних причин тінізації економіки України та шляхів її подолання.
Сутність поняття “тіньова економіка”
Термін тіньова економіка походить від англ. Black economy, Ghost economy, Shadow economy. В літературі немає остаточного погляду на те, які види діяльності варто розглядати як тіньові. Юристи розглядають тіньову економіку як економічну діяльність, заборонену законодавством України. Але тут не враховано значного обсягу формально дозволених, але негативних угод, а також документально оформлених фіктивних операцій. Також іноді під тіньовою економікою розуміють всю економічну діяльність, коли з різних причин не враховують офіційної статистики, і, відповідно, не долучають до складу ВВП. Економісти ж виділяють три сфери тіньової економіки:
- неофіційна економіка – легальні види економічної діяльності, у рамках яких має місце не фіксоване офіційною статистикою виробництво товарів і послуг, приховання цієї діяльності від податків;
- фіктивна економіка – хабарництво, приписки, спекулятивні угоди й інші види шахрайства, зв'язані з одержанням і передачею грошей;
- підпільна економіка – усі заборонені законом види економічної діяльності.
Деякі види діяльності з часом легалізувалися, як, наприклад, до XIX ст. лихварство.
Інші – навпаки, опинилися “поза законом” (гральний бізнес в Україні).
А деякі види діяльності завжди лишалися “в тіні”.
Тіньова економіка існує майже в усіх сферах соціально-економічних відносин: від дрібного підприємництва до великих корпорацій або навіть центральні органи влади.
Приклади можуть бути абсолютно різними. Основні з них:
- нелегальна заробітна плата (заробітна плата в конвертах) чи виплата з/п не по трудовому договору, а по цивільно-правовій угоді (уникнення сплати соціальних внесків);
- готівкові операції, що не обліковуються;
- приховування доходів та/або перебільшення видатків;
- заниження ціни акцій корпорації при оформлені продажу контрольного пакету;
- хабари;
- “відкати”;
- відмивання коштів;
- підпільне виробництво;
- незаконна діяльність;
- шахрайство;
- незаконні ринки збуту (так звані “чорні ринки”).
Цей перелік можна ще довго продовжувати і він постійно оновлюється за рахунок появи нових “прогалин” у законодавстві чи винахідливості шахраїв.
Я думаю, що більшість із нас стикалася чи відчувала на собі вплив тіньової економіки. Для цього наведу декілька прикладів.
Чи помічали Ви, який чек вам видали для рорзрахунку у закладі громадського харчування? Мені не один раз доводилося отримувати в таких закладах НЕФІСКАЛЬНІ чеки.
Чи помічали Ви, що ціни в інтернет-магазинах наведені переважно в доларах та прив’язані саме до цієї валюти? Крім цього, курс долара для безготівкового розрахунку у цієї організації значно вищий, ніж готівковий. Тобто усі ціни на сайті автоматично більші для людей, що бажають розрахуватися безготівковим способом. Працюючи на одну компанію дізнався декілька простих речей:
- податкова контролює виключно поточний рахунок підприємства. Готівку підприємство не обліковує (в офіційній звітності, а у так званій “чорній бухгалтерії” все відображено) і не проводіть інкасації. Тобто готівка не поступає на даний рахунок і податкова бачить виключно безготівкові операції, кільсть яких набагато менша за кількість готівкових операцій. Крім цього, при зростанні кількості безготівкових операцій чи при накопиченні на рахунку суми більшої за необхідну для спрощеної системи оподаткування, реєструються нові ФОП і відкриваються нові рахунки на їх ім’я. Всі подальші безготівкові операції проводять через них. Отже приховується значна кількість доходів;
- майже усі розрахунки з постачальниками відбуваються готівкою у доларах США. Тобто ці кошти постачальники також приховують. Крім цього, продукцію, що відвантажена у такий спосіб вони не здатні нормально обліковувати, тому яким чином вона ввезена на територію України – це щодо питання з приводу хабарництва...
А про зарплату у конвертах відомо усім. Цікавими є схеми “легального ухилення від сплати соціальних внесків”. Коли мені запропонували іншу роботу, дізнався, що одна відома американська IT-компанія, виплачує зарплату не по трудовому договору, а перераховує на рахунок ФОП. З часом я виявив, що ця схема є дуже поширеною.
Таких прикладів можна наводити безліч, що свідчить про значну тінізацію економіки. За підрахунками аналітиків кожен житель нашої країни свідомо чи несвідомо задіяний у тіньовій економіці.
Причини тінізації економіки в Україні
Причин існування тіньової економіку існує багато. Всіх їх можна виділити в 4 основні групи:
- соціально-економічні;
- політичні;
- правові;
- морально-етичні.
Соціально-економічні причини. До переводу своєї діяльності в тіньове русло людину повинно щось спонукати. У більшості випадків занизький рівень доходів спонукає людину до шляхів їх збільшення. Одним із шляхів досягнення цього є приховування доходів чи пошук іншого виду діяльності, який не завжди є легальним (це особливо стосується тих, кто бажає отримувати надприбутки). Також до цього можуть спонукати соціальна несправедливість та нерівномірність доходів.
До економічних причин можна віднести стан економіки країни. Закономірною є тенденція збільшення тінізації еконміки під час кризових явищ.
Однією з основих причин є недосконалість податкової системи країни. Надмірний податковий тягар спричинює перехід грошей “у тінь”. Крім того, податкові механізми не є досить чіткими, що також є причиною тінізації економіки. Платник податків порівнює економічні наслідки ухилення від податків та санкції, які призначаються за їх відхилення. Чим вища податкова ставка і нижчий розмір санкцій, тим вища економічна мотивація від ухилення.
Політичні причини. Політична нестабільність провокує суб’єктів еконмічної діяльності до приховування доходів. Крім того, політичні причи впливають на економіку, стан якої також прямо впливає на тінізацію економіки.
Бюрократія та “паперова тяганина” теж провокують на дачу хабара чи на перехід до тіньової діяльності. Елементарний приклад – штрафи за порушення правил дорожнього руху, коли більшості водіїв легше дати хабари, ніж оплачувати штраф, їхати до ВРЕР ДАІ для того, щоб “погасити штраф”.
Саме тому корупцію необхідно віднести до однієї із рушійних сил тінізації економіки, адже в більшості випадків контролюючим органам відомо про тіньові схеми, а через корумпованість влади боротьба з цими схемами зводиться нанівець. Деякі чиновники здатні вимагати хабар навіть з підприємця, у якого вся діяльність є законною та наявні всі документи,. Причина цього явища – низькі рівні заробітної плати державних службовців, та недостатньо жорстка відповідальність за скоєння таких злочинів. Крім цього, органи, які ведуть боротьбу з корупцією, також є корумпованими. Корупція є дуже поширеним явищем у всіх владних сферах, правоохоронні органи та суди не є виключенням. Корупція перетворилась у величезну рушійну силу тіньової економіки, у якій задіяні державні службовці від найнижчих до найвищих рангів.
Правові причини. Коли в людини з’явилася мотивація до здійснення тіньової діяльності, прогалини в законодавстві дають змогу реалізувати це на практиці. Досконалого законодавства не існує. Прогалини є в законодавстві більшості країн. І чим більше таких прогалин, тим більшу кількість людей вони спонукають до здійснення неофіційної чи незаконної діяльності. Тому рівень тінізації та корупції в країнах з таким законодавством є високим.
Проблемою також є незначна відповідальність за скоєння як дрібних правопорушень так і економічних злочинів, ухилення від сплати податків. Це дає змогу мінімізувати ризики при здійсненні тіньової діяльності.
Морально-етичні причини. Передусім це наше ставлення до тіньової діяльності. Якщо в країнах з розвиненою демократією суспільство засуджує таку діяльність, то в нашій країні це виглядає цілком нормальним явищем. Це свідчить про те, що тіньова економіка прижилася і проблема носить загальнодержавний характер.
Шляхи детінізації економіки України
Детінізація економіки вимагає злагодженої дії всіх гілок влади: законодавчої, виконавчої та судової. Саме тому повинна бути затверджена державна програма детінізації екноміки, яка би передбачала цілий ряд реформ усіх трьох гілок влади, що створила би умови для детінізації економіки.
До таких умов слід віднести:
- легалізація вже існуючого тіньового сектору;
- недопущення тінізації легальних підприємств;
- стимулювання підприємницької діяльності;
- застосування жорстких адміністративних та каральних заходів;
- подолання корупції.
Реальні дії повинні бути спрямовані на вдосконалення законодаства задля усунення бюрократії та корупції. Законодавство повинно демотивовувати від переходу до тіньової діяльності. В цьому повинна бути зацікавлена передусім влада. Оскільки на даний момент не рідким є лобіювання інтересів певних бізнес-груп при прийнятті тих чи інших законопроектів.
Наступним кроком повинна стати зміна фіскальної політики, спрямована на диференціацію ставок податку залежно від бази оподаткування (як це відбувається у США та інших країнах з розвиненою ринковою економікою).
Наведу декілька прикладів:
Ставки індивідуального прибуткового податку у США у 2010 році
| Ставка | Самотні фізичні особи | Подружні пари, які сплачують податки спільно | Члени сімей, які виплачують податок самостійно | Голова домогосподарства |
| 10% | $0 – $8,375 | $0 – $16,750 | $0 – $8,375 | $0 – $11,950 |
| 15% | $8,376 – $34,000 | $16,751 – $68,000 | $8,376 – $34,000 | $11,951 – $45,550 |
| 25% | $34,001 – $82,400 | $68,001 – $137,300 | $34,001 – $68,650 | $45,551 – $117,650 |
| 28% | $82,401 – $171,850 | $137,301 – $209,250 | $68,651 – $104,625 | $117,651 – $190,550 |
| 33% | $171,851 – $373,650 | $209,251 – $373,650 | $104,626 – $186,825 | $190,551 - $373,650 |
| 35% | $373,651+ | $373,651+ | $186,826+ | $373,651+ |
Ставки податку на прибуток корпорацій у США у 2010 році
| Прибуток | Ставка податку |
| Від 0 до 50,000 | 15% |
| Від 50,000 до 75,000 | $7,500 + 25% з суми, що перевищує 50,000 |
| Від 75,000 до 100,000 | $13,750 + 34% з суми, що перевищує 75,000 |
| Від 100,000 до 335,000 | $22,250 + 39% з суми, що перевищує 100,000 |
| Від 335,000 до 10,000,000 | $113,900 + 34% з суми, що перевищує 335,000 |
| Від 10,000,000 до 15,000,000 | $3,400,000 + 35% з суми, що перевищує 10,000,000 |
| Від 15,000,000 до 18,333,333 | $5,150,000 + 38% з суми, що перевищує 15,000,000 |
| 18,333,333 і вище | 35% |
Як бачимо з наведеної вище таблиці, ставка корпоративного податку не є прямо пропорційною. Вона найбільша для середнього рівня доходів, де є найбільша кільість платників згідно нормального закону розподілу. Це слугує стимулом для легалізації доходів та збільшення їх рівня.
Необхідними є також кроки з підвищення штрафних санкцій та кримінальної відповідальності за скоєння злочинів у економічній сфері, особливо за ухилення від сплати податків. Але ці заходи повинні бути поступовими задля того, щоб вже існуюча тіньова екноміка встигла “вийти з тіні”.
Важливими є також кроки із зменшення частки готівкових розрахунків шляхом здешевлення банківських послуг та інших шляхів заохочення до безготівкових розрахунків. Цей крок є дуже важливим, оскільки більшість готівки знаходиться поза банками, тобто не піддається контролю.
І наостанок хочеться сказати, що необхідно змінити власне ставлення до тіньової економіки не як до реалій життя, а як до ненормального функціонування суспільства. І чи вилікуємо його чи залежить від кожного з нас.
Літвінцев Роман
Еще статьи научного семинара на тему: "Усовершенствование системы социального страхования":
